Життя йде своїм шляхом,
Верениця подій миготять в очах.
Хтось відпочиває і думи радять,
Про минуле і біль не хочеться згадувати.
Засинаєш і все бачиш на яву.
Ті страшні дні на фронтах,
Де болі і шуми від зривів в ушах.
Перед зором встали вони.
Хтось когось рятує свого побратима,
Тілом накриває і тягне на собі.
Надію має і сподівається, що вижеве він і повернеться в стрій.
На нього чекає рідня і нова сім’я.
Де гартувався його дух і закалялась сталь.
Калібровка своєї міцності і вміння,
Тіло зміцнюється постійно.
Хоть устав, відпочинку мало.
А відсіч ворогам треба давати.
Повертаються живими і пораненні додому,
Наші мужні воїни,
Шану і схилимо свої голови пред ними.
"Ми любимо вас і незабудемо,
В книзі серці написанні-життя".-
Люди з околиць зустрінуть їх,
Щирі вітання передаємо їм.
Суспільство повинно в пам’яті зберігати,
І передавати майбутньому поколінням,
Про славних і мужніх героїв наших.
Завдячуємо їм про спокій і мир в оселях наших.
А загиблим вічна пам’ять в народі.
Денис Третяк 20.06.2025
Денис
