Слова любові

П’янке вино, усміх і очі в очі
Пуста кімната. В ній лиш ти і я.
Слова любові я на вушко прошепочу,
Подумаєш: напевно, жартома .

Та як же жартома? Це може бути,
Коли не можу я тебе забути.
Так мило, по-дитячому смієшся,
А серце моє в унісон з твоїм так б’ється

Зеленими очима спокушаєш,
Казати що? Я навіть і не знаю.
Слова любові, ніжності прекрасні,
Але чи пренесуть вони тобі те щастя?

Можливо, квіти – навіть айстри,
Гортензії, півонії, ромашки.
На білім світі не знайду я щастя,
Якщо з тобою бути нам не вдасться…

Анна