Єдиний дім мій зветься Україной,
Засіяной словами солов’я.
Зношені братські могили,
Що простяглись до пагорба життя.
Краєвиди гарні, та не сьогодення,
Бо нині я побачу тільки смерть.
Вона, мов закривавлена алея,
Лежить у світі цілому війни.
"Якби ж я міг спокутувати вчинки,
Яких накоїв я за все своє життя.
Якби ж я міг добитися прощення
Від матерів, що віддавалися словам"
Каріна Кочура
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
