Сльоза солона
по лиці стікала
І тихо падала
краплинкою додолу.
А мати сина
в полі виглядала,
– Коли повернеться
синочок мій додому?
Моя кровинко,
ти моє серденько,
Синочок любий,
ласкою зігрітий.
Ти став на захист
нашої країни,
Бо тут живуть
іще маленькі діти.
Ішов у бій ти
лицарем відважним.
Просив у Бога
сили і надії,
Щоби розквітла
наша Україна,
Щоби збулися всі
юначі мрії.
А Господь Бог
дивився в чисте серце
І дарував тобі
безмежну віру.
Надію дав:
Воскресне Україна
За те, що Богу
ти її довірив!
Любов Колодій
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
