Кульбабка жовта – сонечко маленьке,
Немов курчатко заховалось у траві,
Яке не слухало своєї квочки-неньки
І загубилося в зеленій мураві.
Згодом кульбаба стала біла-біла,
Пухом засипала довкола геть усе.
Найкращі сподівання та надії
З собою тепле літечко несе.
Наше життя так стрімко пролітає,
Посивієм, незчуємось коли.
Але чи всі по собі залишаєм
Ми добрий спогад й слід на цій землі?
2015 р.
НЕОНІЛА
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
