Смертельна хвороба?
Назву її Соня
Отрута що манить,
Безжально вбиває
Туманить твій мозок
І серце ламає
Воно не вмирає
Воно лиш кохає
Кохає щосили і як тільки може
Воно оту пташку забути не хоче
Воно хоче жити, палати, любити
В карії очі дивитись щоночі
За руки триматися аж до несхочу
Співати, бажати і сильно кохати!
Вона мов вогонь, обпікає щоночі
Та я не боюся, бо бачу ті очі
Вона мов отрута пронизує душу
Та серце мовчати ніяк не примушу
P.S Цей вірш я написав кілька місяців тому, про дівчину яка мені подобалась, зараз вирішив опублікувати) Я до цього ніколи не писав, тому дуже суворо не оцінюйте:)
Cергій
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
