Смерть

Смерть приходить тихо, як вечірній вітер,
Несе з собою спокій, як осінній листопад.
Вона не кличе, не стукає у двері,
Та все ж її прихід — неминучий лад.

Тихо згасає день, як свічка в сутінках,
І час стирає сліди наших дій.
Вона — не ворог, не кара за провини,
Лиш новий шлях у безмежний світ мрій.
Тьмяний Багнет