Ви,любимі дівчата,
Не давайте ви клятви пусті.
А любіть і чекайте солдата,
Бо солдат на проклятій війні.
Він воює за матір,за дівчину свою.
На нулі з москалем воював.
Завжди мріяв,що буде з тобою,а тепер з автоматом Україну в бою захищав.
Він воює і страху не знає,
Це герой, України солдат.
Він боронить і орків вбиває,він солдат і ні кроку назад.
Ти,дівчино,за нього молися-як ніколи потрібно йому.
І на других мужчин не дивися,не порушуй ти клятву свою.
Він міг бути разом з тобою, обійняти,красиві слова говорить.
Але нашу країну боронить собою, йому тяжко і серце болить.
Тож, дівчата, кохайте солдата і чекайте додому його.
Ви не разом-війна винувата.
Так любіть і чекайте солдата свого.
Найдорожче солдати лишили – дім,дружину і матір свою.
Воювали,рашистів лупили.
І життя віддавали в бою.
Слава нашим солдатам!
Ви герої, України сини.
Слава офіцерам і їхнім комбатам!
України не було б,якби не вони!
Олег
Солдат
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська