•••Солона…

Стишся!

Не рухайся!

Не розхитуй гори!

Солоно-шкіряні пейзажі

Вношу їх у базу пам’яті

Спалахом торкаються зіниці

Решта організму в захваті!

•

Довіряєш?

То може вже помовчиш?

Поля розорані

Теплом розгорнені!

Сміливе небо – солодка пастка!

Стовбури росами пріють!

Набряклі гори мріють!

•

Заповідна територія

Турист один там, тільки я,

Мисливець, охорона, звірина.

У ролях різних, та завжди я!

Спокійно карі океани!

Повітряний кит, вітром пестить, тшш…

Сухі уста, за ними схована ріка, тшшшш.!
Lvivskiy≈Andriy