Солоний смак

СОЛОНИЙ СМАК

Болить, о Боже милий, як болить.
Що там фізичний біль із мукою душі.
У грудях так пече, вогнем горить,
А серце мов би схоплене в міцні кліщІ.

Повільно гасне слух, в очах темніє,
Не в силі навіть пальцем ворухнути.
Душа німіє, корчиться, черствІє.
Чи зможе ще хоч щось,колись, відчути?

Я підіймаю вії, скрізь туман.
Чому не бачу я, не відчуваю?
І що болить, чи серце, чи обман,
Втрачаю я свідомість, чи вмираю?

Раптом солоний смак…це сльози певно.
Солоний? Значить смак я відчуваю.
То ще живу, хоч навкруги так темно,
Та поки я живу, то все здолаю!

5.08.86 м.Львів 495
Христина Пелікан
Христина Пелікан