Сонно кліпає спекотний день

Сонно кліпає спекотний день,
Розлігшись на землі принаднім лоні,
Ніби води чекаючи з небесних жмень,
Підставивши свої жаркі долоні...
А справді, так хочеться дощів
І ще таких, що сунуться стіною,
Щоб підставити їм обличчя мерщій
Й вмиватись їх життєдайною водою.
І слухати дует цей спеки із грозою,
І всміхатись втомлено-щасливо?
Люблю шепіт дощу над водою,
До нестями люблю літню зливу.