Верлібр
Якось я спитала у дитини:
-Де твій дім? Де твоя батьківщина?
І мені малятко відказало:
– Мій дім – це синьо-жовта Україна,
Тут чарівні гаї й долини,
Тут завжди сяє сонце золотаве,
На моріжку сидиш і п’єш компот, какао.
Якось я спитала у дитини:
– А чи не боїшся ти цієї днини?
Зазирнуло в очі і сказало:
-Ні, бо як спекотно стане дуже –
Я до рідної Десни миттю рушу.
І за думку цю, її я поважала.
А дитина й далі говорила:
– В України є найкращі сили,
Що боронять край мій і родину-
ЗСУ,- промовила дитина.
Про лани, степи розповідала,
Як братику шкареточки в’язала.
А в кінці – звернулася до Бога:
Приведи скоріш нам ПЕРЕМОГУ!🇺🇦
nezabydka
Сонце України ⛅
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська