Може це страшний сон?
Ні, це реалії,
У валізі усі
Мрії-фантазії.
Перенеслись плани,
Розбились надії,
Розбиті родини,
Розбиті оселі,
Проливається кров.
Пошматоване серце
Виринає із крові .
Війною посічене,
Але на волі.
Крики, сирени,
Страшно й мовчання,
Але є тільки
Одне питання.
Нащо прийшли ви
Нас визволяти?
Нащо прийшли ви
Нас рятувати?
Ми не просили,
Ми не хотіли,
Ми спокійно тут…
Жили.
Рани загояться –
Залишаться шрами.
Серце посічене,
Але нездолане!
Щетиніна Дар’я
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
