Сон

Легенько над тобою я схилюся,
На вухо щось тихенько прошепчу,
Опісля лагідно до тебе пригорнуся,
І в миті цій навіки замовчу

А ти і далі будеш посміхатись,
І далі вдалину дивитися будеш,
А я і далі буду сподіватись,
Що цього разу ти не утечеш

І згодом ти обернешся до мене,
Поглянеш в очі глибиною всіх морів,
І подаруєш щастя незбагненне -
Слова, що все життя я б слухати хотів

Та знову раптом танеш ти туманом,
І знову губишся серед високих крон.
І знову виявилося це обманом,
І знову це, на жаль, був сон