Легенько над тобою я схилюся,
На вухо щось тихенько прошепчу,
Опісля лагідно до тебе пригорнуся,
І в миті цій навіки замовчу
А ти і далі будеш посміхатись,
І далі вдалину дивитися будеш,
А я і далі буду сподіватись,
Що цього разу ти не утечеш
І згодом ти обернешся до мене,
Поглянеш в очі глибиною всіх морів,
І подаруєш щастя незбагненне –
Слова, що все життя я б слухати хотів
Та знову раптом танеш ти туманом,
І знову губишся серед високих крон.
І знову виявилося це обманом,
І знову це, на жаль, був сон
Іван Хрущ
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська