Спека пішла уже, відстала,
та й скільки можна, годі!
пахне на клумбі матіола
в вечірній прохолоді.
Вже кажанів
зграя літає
і сонце заховалось,
тихенько вечір позіхає,
позаду ніч підкралась.
Усе приспала поступово,
росою окропила,
в ній несподівано, раптово сова заговорила.
Пташину казку розказала,
а може колискову,
в глибокий сон
усіх загнала
і полетіла з двору.
ЗубкоГанна1957@gmail.com
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
