«Спи спокійно, вкраїнській солдате,
Куме, друже, і названий брате,
В тім страшному й важкому бою,
Боронили разом, ми країну свою,
Від вибухів горіла, стогнала земля,
Людською кров’ю скроплена уся ,
Виніс ти мене, з тяжкого бою,
Прикривши тіло, від куль собою…
Вже спочив я на небі від ран,
Та не довго я був там сам….
Знову траур – село наше в тузі…
Плачуть рідні, сусіди і друзі,
Страшна чутка селом лине,
Ти прикрив собою Україну…
Сини у тебе друже підростають,
Нехай усе, про батька свого знають:
Ми віддали, ще молоде своє життя,
За їхнє, гарне, мирне майбуття,
Щоб українські діточки малі,
Ніколи більш не бачили війни».
Бринить, по зрадницькі, сльоза,
Бринить в очах коханої і мами,
Не заростуть ніколи в їх душі,
Сліди криваві, і глибокі рани.
Спи з миром: куме, друже, брате,
Земля тобі пухом, вкраїнській солдате!
Автор: Людмила Трищук – Луцук
29.09 2022р.
Людмила Трищук-Луцук
Спи спокійно солдате
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська