Ти гарніша за тисячі картин найкращих галерей,
Твою красу не покаже навіть найкраща акварель.
Така ясна й загадкова,
Але щодня для мене досі нова.
І звикнути не можу я й досі,
Що серця наші коли разом постійно в русі.
Я відчуваю дивнії пульсації,
Мене вже не хвилюють щодо нас чиїсь думки й овації.
Я гадаю, що те, що я ось тут тобі пишу,
Це показ цвіту нашої нації,
Яку не спинять жодні окупації.
І якщо будуть удари, то лише власного пульсу.
І думки з надією на те,
Що буду більше із тобою разом,
Коли допишу літературу всю ось цю.
Алексєєв Віктор
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
