Сповідь

Тримаю лист в руках,
Не знаю, що й сказати.
Та сльози на очах,
Так хочеться кричати!
Дитино моя, доню, рідна доню,
Тепер вже не побачимось з тобою!
Чому ж пішла від нас, моя рідненька,
Страшная туга рве моє серденько!
І мати плаче, днями й ночами
Не знаючи, що буде далі з нами?
Ти вже пішла, кровиночко моя,
І ясні дні з собою забрала.
Та я тримаюсь доню, я тримаюсь,
І перед Богом на колінах каюсь!
Щоб добре все було з тобою мила,
Дива тебе чекають там і сила.
Там нас нема, немає і війни,
На небі ти побачиш гарні сни!
Де ми з тобою разом, навіки.
О ні, не йди, мій янголе, не йди!
Без тебе дні неначе та рутина,
На очі впала слізна павутина,
Не можу я без тебе, доню, ні…
В руках своїх тримаю автомат
І чую шум близьких уже гармат.
За тебе, квітко, я стою в бою!
Прости же, доню,
Я тебе люблю…
Nelia