На небі місяц, він у крові
Всіх помилок моїх зухвалих.
Як на сорочці виглядають ґудзики барвові,
Пришиті від людей недобрих і поганих.
Я скоїла безжальне вбивство,
На плечі ліг великий гріх.
Так від минулого відчула я насильство,
Неначе кара в вигляді страшних утіх!
В душі моїй було так страшно, неспокійно,
По шкірі ніби ставили тавро.
Я замовчала , але міміка зверталась емоційно,
Тоді мое нутро промовило : "Достатньо!"
Я знала – сильна, зможу поміняти,
Тоді прийшов до мене вибір – життя або багно,
Змогла усі уроки від життя прийняти,
Це вирішальний крок для зміни усього!
Олександра(_Alex.aaa_virshi_)
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
