Спогади

На небі місяц, він у крові
Всіх помилок моїх зухвалих.
Як на сорочці виглядають ґудзики барвові,
Пришиті від людей недобрих і поганих.

Я скоїла безжальне вбивство,
На плечі ліг великий гріх.
Так від минулого відчула я насильство,
Неначе кара в вигляді страшних утіх!

В душі моїй було так страшно, неспокійно,
По шкірі ніби ставили тавро.
Я замовчала , але міміка зверталась емоційно,
Тоді мое нутро промовило : "Достатньо!"

Я знала - сильна, зможу поміняти,
Тоді прийшов до мене вибір - життя або багно,
Змогла усі уроки від життя прийняти,
Це вирішальний крок для зміни усього!

©_Alex.aaa_virshi_