Вірш присвячено українському співаку з неперевершеним, потужним голосом світового рівня, Михайлові Хомі
Надпотужний голос водоспадом ллється,
піснею злітає до високих гір.
Струмом проникає до куточків серця,
викликавши бурю зниклих почуттів.
Збуджених емоцій раптом в’ється стрічка,
переливши вінця чаші через край.
А чого вартує "чарівна Марічка"
і "попід горою гай, неначе рай"
В переливах звуків надприродна сила
насипає в келих пригоршню тонів.
Розтинають навпіл то мінорні зливи,
то мажорні ноти теплих кольорів.
В часі загубившись, потонувши в співі,
із полону стежку майже не знайду.
в мелодійних звуках, хвилях ностальгії
знову розчиняюсь на свою біду.
Не питай, маестро, чом душа зрадливо
цебенить сльозою з піснею улад.
Чи до зір сягає на уявних крилах
і чомусь вертати не спішить назад.
А платівка вкотре виграє розмаєм,
водоспадом голос ллється навкруги.
Зроджений талантом, заповітним краєм,
полонить, торкнувшись, тайної струни.
30. 12. 2022 Л. Маковей (Л. Сахмак)
ID: 969713
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Присвячення
дата надходження: 31.12.2022 00:15:48
© дата внесення змiн: 02.01.2023 06:24:21
автор: laura1
Лариса Маковей (Л. Сахмак)
