Вкраїно моя, ти – пісня жива,
Що лине крізь ночі, крізь бурі й століття.
Де соняхи тягнуться в небо, мов свічі,
Де вітер степів – то свободи слова.
Соловейко співає не просто так –
Його голос, мов кров, що палає у жилах.
Він не знає страху, не знає кайдан,
Його пісня – це сила, що світ не зломила.
Коли буря війни затуляє зорю,
Коли темрява тисне на плечі народу –
Соловей не мовчить, він кричить угорі,
Щоб пам’ятали: є шлях до свободи!
Україно, ти – воля, ти – віра свята,
Ти – спогад про предків і сила нащадків.
Ти – правда, що вперто стоїть на вустах,
І серце, що б’ється у всіх, як в солдатів.
І доки солов’їний голос не згас,
І доки у серці є вогонь нескорений –
Не зломлять, не стерти нам правду із нас,
Бо наша земля – непідвладна нікому!
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
