Я зараз в темряві одна,
Страждає серце люто й страшно.
Не розумію я сама,
Чом на душі моїй так тяжко?
В думках багато запитань,
Вже мучає давно безсоння.
Я хочу зараз, як та лань
Заснути й увісні безодня…
Кричати хочется мені,
Але із вуст слів не лунає.
Невже назавжди у пітьмі?
Страх невідомості лякає.
Це коло сумнівів й тривог,
Диявол палить десь в куточку!
Нажаль не знаю епілог,
Мій стан постійно на замочку!
Не маю шансу на невдачу,
Бо приклад я для донечки!
Я тихо вийду і заплачу,
Дійти повинна до мети!!!
Олександра(_Alex.aaa_virshi_)
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
