Старе взуття

Не будь зручною, як старе взуття,
Яке підійде на всіляку ногу.
Його взували в сотнє за життя
І пройдено вже не одну дорогу.
Не будь щаслива "вкотре" чи "якщо",
Шукаючи для щастя лиш причину.
Всілякий скаже: – щастя – це ніщо,
Вимірюючи ним одну годину.
Все має термін і нове взуття
І те, яке ні разу не взувалось.
Хоч кожне з них чекало на життя,
Але не в кожного воно збувалось.
Комусь судилось сотні миль пройти,
Відчути славу, гордість і падіння.
Але не кожному судилось віднайти,
В душі щасливий вогник мерехтіння.
Не будь зручною, вкотре за життя,
Не дозволяй своє взуття взувати.
Бо вже назад не буде вороття,
Не вдасться ті хвилини наздогнати.
Анна Галицька ♡
Анна