Чи замало слів сказаних ?
Чи днів проведених у небутті ?
Тож вставай, та вилітай не мов ти птах гордий !
Йди до кращих днів, не мов ти уві сні !
Дорогу вкаже луна порадниця,
Зорі молоді, добрим словом проведуть.
Я в свою чергу чекатиму, біла хати рідної.
Розповім про досягнення, покажу через листя своє.
Зістарюсь невдовзі, не забуду личину твою.
Мої корні висихати почнуть,
Твої ж молоді, лиш розквітнуть.
Пусти біля себе, троянди кущі.
Та хай хтось поселиться, біля твоїх незабутніх хрущів.
А я залишусь, та дочекаюсь вістей.
Як виросте дуб мій, серед степів і полів зелений.
Арсеній
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
