Наша історія зникла безслідно,
Більше нікуди спішити нам,
Все здавалось мені так наївно,
Більш не вірю жодним я снам,
Де не проходить й навіть хвилини,
Як мої думки десь втрачаються,
Ти скажеш – "це душевна асматика",
Але качелі більше не гойдаються,
Та в очах видна лиш статика…
Гранді
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська