ти могла обирати:
стати богом або намагатися впасти
планети зім’яті скручені
люди стиснені
ти навіть не зможеш піднятись
високо ширяють чужі стерв’ятники
роздягають зі шкіри застиглі кості
кров перегони грає
не ріж
кольорові вени
краще
бліду
аорту
навпроти порожні соти
ти забула дорогу додому
(!не знала!)
якщо на голгофі розп’яли бога
твій дім це можливо
до неї
шлях
викарбуй спосіб втратити сонце:
‘не вір не проси не бійся не плач’
і твій світ біло-сірий
тьмяніє тьмяніє
втрачає
пам’ять
залишає параліч
і м’яку
розумову
хибу
(contra spem spero)
ауч
Анастасія Іванова
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
