У тіні темряви, де серце сумує,
Тече час ледь відчутним потоком.
Смуток огортає, мов в’язка туману,
І думки блукають у безмежності плану.
Одинокий літав, мов птах без крил,
Серед людських тлінів, але так далекий.
Слова втрачені, мов крики вітру,
І тіні минулого, як хвилі на морі.
Сумні відгуки відлунюють в душі,
Сповідь самотності, що тягне на дно.
Серце зболіло, втративши світло,
І тепер блукає в безодні ночі.
Тінь туги відбивається в очах,
І печаль звучить у кожному слові.
Але хоч душа тремтить від болю й нудьги,
В ній ще лишається промінь надії на долю.
Грішник
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
