Ось я кружляю на пілоні, мов райський птах в едемському саду. Блищить моє тіло, як найчистіший кришталь на шиях світських дам. Моєму співу позаздрить сам Орфей. Дивлячись на мене, усі забувають про Афродіту.
Я витвір античного мистецтва. Мене плекали самі боги на Олімпі. Мною захоплювався сам да Вінчі, коли замальовував свою знамениту картину. Мною захоплюються й далі, особливо коли кручу своїм тілом на сцені. Мене носять на руках чоловіки, осипають коштовним камінням та грошима. Що може бути прекрасніше за гроші? Хіба що моє вульгарне тіло. Я витвір мистецтва, яке потребує щедрої плати і блаженства.
Я і далі кружляю на пілоні та куштую усі земні насолоди, поки у шафі невпинно гниє моя краса на портреті. Я не така дурепа, як самозакоханий Грей, щоб втратити безконечні насолоди цього життя. Вони мене аж ніяк не погублять. Моє життя лише в моїх "лігідних руках", якими я роблю приємне чоловікам.
Досі мене дивує, що стриптизерки заробляють більше, ніж військові та лікарі. Але не суть в цьому, мої насолоди дали мені можливість побувати в різних країнах. У Парижі на кладовищі Пер-Лашез мене зацікавила дивна картина, як молода незаймана дівчина треться своєю піхвою об геніталії на склепі Оскара Уайльда. Хоч сам письменник здобув частину своєї слави у нестандартних сексуальних вподобаннях, тож не судіть мене.
І ось XXI століття, я знову кружляю на пілоні, показуючи оголені частини тіла нахабним чоловікам. Кружляла я так ще з XIX століття, тоді, коли ще був період Наполеонівських війн та доба "промислового перевороту". Вперше це було на сцені Мулен-Руж, під час вечірки, влаштованої паризькими студентами. Тоді я здобула незвичайну насолоду, через яку варто горіти в пеклі.
Моє життя – це танець, мистецтво, насолода та провокація. Я – втілення краси та розпусти, вічна спокусниця чоловіків.
Тхоровська Соломія
