Там, серед поля росте калина,
Біля калини стоїть дівчина,
Стоїть самотньо плаче, ридає,
Бо вже коханого не має.
Не має коханого, на Сході загинув,
У цюю нелегкую годину,
Віддав своє життя за Україну,
Кому залишив свою дівчину?
Біль, сум і відчай душу розриває,
Коханого серед живих немає,
Йому б ще жити й життю радіти,
Несе дівчина на могилу йому квіти.
За його голосом дзвінким сумує хата,
Без нього сиротами стали батько й мати,
Роки летять, зростають соколята,
І Україну йдуть на Сході захищати.
Нам Бог допоможе і я відчуваю,
Моя Батьківщина ворогів подолає,
Прийде весна і зацвіте калина,
Настане мир у рідній Україні.
01.11.2021
Віра Дукач.
Віра Дукач
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
