Сумна Україна

Війна і Сум... Біль та Страждання...
Від ворогів одні злодіяння...
Бомблять ворожі ракети,
Стріляють страшні кулемети...

Жінки плачуть, сльози ллються,
Вони давно вже не сміються...
Все чекають з полону чоловіка, батька, сина...
Але віру не втрачають: " Дочекаюсь, я повинна!.."

Спаси їх Господи, зціли,
Як найшвидше, живими, додому поверни,
За ними сумує уся їхня родина,
Мама, тато, діточки і кохана дружина...

Сумна Україна, в неволі народ,
Нам не потрібні ваші гроші і тих нагород,
Ми хочемо жити і просто любити,
У мирі і в злагоді, щоб зростали наші діти!

17.02.2023. С.М. Онисенко