Сумний дощик накрапає,
В нього щастя геть нема.
Наче сльози він роняє
До землі – на все життя.
Він сумує за весною,
Теплим сонечком завжди.
Адже хмари пеленою
Заховали в небі світ.
Заховали мрію, віру
Та надію, що була.
Адже хочеться зігрітися
У проміннях золотих тепла.
Сумний дощик, миле Сонце,
Ви, як Інь та Янь завжди.
З Вами все росте на світі,
Нам без Вас ніяк тоді!
17.05.2025
Зазалентінова Алла Миколаївна
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
