Сумно

Углибині країни, серце кров’ю ллється,
Тече невгамовна сльоза, як ріка.
Ворог вбиває, спіткає нас лихо,
Сусідню землю обертає в пекло.

Сумно в серці, що Україна страждає,
Що дім та рідні простягнули руки.
Війна кривава, вражає, як клин,
Віддати захисників ми не маємо сил.

Та встаємо ми, як громада єдина,
Сила в нашій єдності та вірі.
Встаємо, щоб відстояти своє право,
Щоб ворога зламати в нерівності бою.

І кожен син, що віддавав свій розум,
На передову біжить, як вірний герой.
Смерть не страшна, коли земля мирна,
Наших дітей вона не приймає в себе.

А надія, як ясний промінь світанку,
Спалахує в наших серцях, як зірка.
Ми віримо, що переможе український народ,
Що мир і радість повернуться в дім.
Павелко Михайло