Сумніви
І слів нема таких на світі щоб жах весь описати
Який відбувається заразу країні нашій…
У голові моїй тихо завивають думки
І сумніви разом із ними десь поруч сидять.
Розбилась довіра до кожного слова.
Не важливо, хто говорить те слово;
Не важливо, чи одне слово,
чи їх багато, довіра рухнула,
і склеїти назад її буде не просто…
Чому завжди всяка біда трапляється зі мною?
І не важливо, де я у цей момент.
Не важливо, хто зі мною поряд у цю мить…
*Думки* як це не важливо? звісно що важливо!*
Буцімно просто перехожий,
чи твоя кохана людина,
хтось може сказати та різниці взагалі нема але,
я скажу що різниця таки є.
Можливо комусь це і не важливо, але, точно не мені.
Я ціную людей,
особливо тих хто до мене ставиться
так само добре як і я до них.
Таких людей ще треба пошукати.
І якщо найдеш то чудово,
а якщо ні, ну то пощастить в наступний раз.
Але якщо тобі людина зробить боляче,
не виправдовуй ні себе, ні її.
Попробуй зрозуміти чому людина так вчинила,
можливо рішення знайдеш, а можливо, і ні…
Постав себе на місце тої людини,
якщо у тебе звісно вийде,
я вірю в тебе.
Навіть якщо ти все ще не довіряєш мені,
я можу почекати
коли твоя довіра до мене зросте і буде непохитна.
Вона буде бронебійна мов пластина.
І нарешті мої думки знайдуть спокій,
і не будуть завивати у моїй голові.
20.02.2025
Фіясо
