Зібрались якось дві сусідки,
Обидві гарні, мов лебідки.
Стали говорить про Гриця,
Давно чека його столиця .
Кудрявий красень одружився,
Дітлахами він обжився.
За столицю вже не мріє,
Бо тепло сімейне гріє.
А сусідки заздрить стали,
Настрій Гриця зіпсували:
Ой лебідки-молодиці,
Та підіть ви до церквиці!
Йдуть сусідоньки та й плачуть,
Та ось невдовзі переплачуть.
Бо доля стукне їм у двері,
А на порозі хлопці щедрі!
Отже, світло темряву перемагає,
Й теплом сімейним зігріває!
Й не думають тепер про Гриця,
Вже щасливі молодиці.
12.12.2022, Івушка Моргентал
Івушка Моргентал
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
