Хейтер, що кобзаря ганить,
З забуттям історії йде в бій.
І вірші наші старі ламає,
Як хмари з темряви бій.
Та є любов в душі палає,
До книг, що світлом серце крають.
Сучасне слово, новий день,
Привітно нам розкаже десь.
І пристрасті у них багато,
Живуть і б’ються в кожнім ритмі.
Вони для нас, мов сонце – свято,
Відкрите у новім житі.
Кобзар – це наша спадщина,
Не можна так його забути.
Але і нове має значення,
Усім нам треба це збагнути.
Бо література, як ріка,
Тече крізь час, міняє русло.
Любіть сучасне, але й кобзаря,
Бо все це наше спільне русло.
Тьмяний Багнет
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
