Схилились зорі над полями,
Де пил і кров — єдиний слід.
Він пішов,як тінь за снами,
Востаннє глянувши на світ.
Його рука тримала зброю,
А серце билось, як ті громи.
За землю, рідну і святую,
Життям поклався, любий дядько.
Він полетів до вічної пітьми.
Не вірив в смерть, та й не здавався,
Хоч кулі сіяли дощем.
Він воїном землі зостався.
Він мав ті мрії і надії,
На теплі погляди людей.
Він так хотів,востаннє рідних обійняти —
Але судилось не так,як слід .
Героєм став він навіка
Загинувши далеко від домівки ,
Тепер з небес,він захищає нас
Він так любив те сонце ясне—
Тож там залишиться із ним
Ти — став героєм нашої Землі
Ти – у людських серцях навіки
Не ти один поклав життям,
За нашу рідну Батьківщину.
Тому,вклоняючись усім,
Ми дякуєм героям України,
ми дякуєм за те,що ми живі!
AlianaSontseva
