Дивний учора був схід
Кольори над небом палали
Зоря немов, як ясин звисає
Триколор від сонця темним сіяє.
Паперове життя, обіцяний дім
Не радісно й весело жити у нім
Розруха, розвали не так, обіцяли
Нам місце життя, ось тут показали.
Янголом світлим піду по долу
У скроні немов в небуття
Богом дане з собою
Ікона направить в життя..
Дивлюсь я з подихом в небо
Важко стримати сліз
Важкий щоподих сумління
Хвилина напруги зростає
В моменти такі, нам Бог дозволяє
Прогорнути сторінку такого життя.
Білим Янголом у молитві до Бога
Серце зтисткає, не можу ні слова
І Свічки у церкві занадто сумні
Промені сяйва по тиху стихає
І Матері плач під стінами болю
Від горя життя, на години згорає.
Ненависть, біль, страх і сумління
Як мені далі прожити життя?
Навісний в душі, клятий в проміні
В трикольора ганчірка проклята
Згорнути Бажає, в своє прокляте життя.
Вінцковський Андрій
