Сядь поруч зі мною, тихенько послухай:
Шумить проспект, мовчить телефон.
Вечір вже, серпень, стихає задуха,
А когось на посту клонить в сон.
Обійми мене міцно, душею торкнися,
Подаруй мені всесвіт цих карих очей.
А якшо не прийдеш, то, благаю, наснися!
Я боюся без тебе ночей..
Прохолода світанку врятує від Мари,
Але не захистить від самого себе.
Після душу, мов сльози, залишки пари..
Я чекатиму завжди. Кохаю тебе.
Світлана Левченко
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
