подаруй мені сяйво весни
у брунатних завіях чекання
розтопи вічноликість зими
де немає надії світання
загуби у дорозі печаль
хай не буде у тебе нещастя
привідкрий таємниці вуаль
де поділося сивеє щастя
ти прийди хоч вві сні у мій дім
подаруй мені промінь єднання
щоб ступила я в новий розмай
забуваючи присмак прощання
залишися навік у журбі
все останнє відкинувши ночі
залишися зі мною… Моїм
диво – сном , диво – щастям пророчим…
2007 рік.
Лана Краска
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
