О, людино, сьогодні я пишу вірші.
Вночі чи вдень в голубому небі,
Чи на землі, можу я писати десь?
В горі чи на небесному світилі?
Скільки не кажи, незрозуміш мене.
Чому в мені стільки сяйва?
Я розписав безліч шляхів,
Скільки створив світів на бумазі.
Не зміняючи долі,
Це не стіх, якщо я не пишу привілей.
Там, де я жив, там живу.
Небо в творах опишу, не чекай.
Судьби своєї, коли ти,
Людина, бачиш в мені якусь людину.
Скільки не дивись на людей, сіровно ти людина
Дьоміч Володимир
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
