Так кличу

ТАК КЛИЧУ

Приїдь!
Щоби спраглі вуста
Поцілунком твоїм напоїти.
Приїдь!
Щоби очі погаслі
Твоїм поглядом знов засвітити.
Сонне серце моє
Стуком серця твого розбудити.
Щоб розрадити ніч,
Вірним щастям до меж день налити.

Як уперше відчути
Впевненість твоїх лагідних рук.
Усім свОїм єством
До плечей твоїх мужніх припасти.
І забути ,що світ-
Суміш зустрічей й довгих розлук.
Ще хвилину одну
В нього єдності нашої вкрасти.

Оп’яніти від ласк,
Чи від ніжності мук шаленіти.
Часом сміх, часом плач,
Але тільки тоді можна жити.
І від шепоту твого
Відчувати, як серце щемить.
В насолоді завмерти…
Так чекаю,
так кличу,
приїдь!!!

5.05.87 м.Львів 501
Христина Пелікан
Христина Пелікан