Там за рікою, за горою,
Де сонце спочиває уночі,
Зустрінемося ми з тобою.
Коли лише, не знаючи.
У іншій десь частині світу,
Де зірки замість ліхтарів,
З невідомих країв туди приїду
Та фарб побачу перелив.
Але, на жаль, це все не зараз
І невідомо ще коли.
Бо ворог не іде… Так сталось…
І ворони кружляють навкруги.
Але, я знаю, ти чекаєш
І мрієш, що зустрінемось колись.
З думками цими засинаєш
І з ними, прокидаючись…
«Прокинься, друже. Час іти» –
Крізь темряву вони пішли…
Хоч уві сні помріяти,
Хоч на хвилинку час знайшли…
06.05.2025
Назар Нечипельський
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
