Танець пристрасті

Стискаєш руки, мов у сні тримаєш,
І час для нас — лиш марево в вогні.
У танці тіней тіла зливаються,
Гарячий подих губ на кожній хвилі.
Між нами тиша, що мовчить гучніше
За всі слова, що сказані в пітьмі.
Стискаєш міцно, і тепліше, ближче,
П’янкішим стає подих на межі.
Цей шал, де кожен порух — злиття душі,
Де розум тоне в пристрасній ріці,
Де ми — єдині, без кінця й початку,
Вільні в почуттях, мов зорі у руці.
Дотик губ — і світ завмер,
Тиша в ночі, мов химер.
Тіла злились у ритм один,
Душі сплелись у тин.
Погляд палкий, рухи п’яні,
Грають тіні на стіні.
Усе вогнем між нами йде,
Немов би час на мить замре.
Гарячий шепіт, глибший вдих,
Мов подих вітру поміж стих.
Слова зникають, лиш мить єдина,
Танцюють душі у плині тіла.
Усе у русі, все зникає,
Та пристрасть нас не відпускає.
Усе стає, мов мрія в снах,
Де ніч лягає на плечах.
Тепло долонь і трепет шкіри —
Ми тонемо у власній вірі.
Де кожен дотик, мов весна,
Розквітне квітами без дна.
Ми знову й знову — в вир почуттів,
Де кожен рух — без слів… Без слів.
Тремтять вуста, мов хочуть щось сказати,
Та слів немає — тільки хіть і дотик.
Тіла тремтять, шукаючи втекти
У шал, де між нами – веселий бісик.
Ми тонемо в хвилях солодкої зливи,
Кожен дотик — як грім, кожен рух — мов відлуння.
Тремтить повітря, гаряче й мінливе,
І час для нас став одним сплетінням хвилі.
Тіла зливаються в єдину симфонію,
Гарячий подих — ніжний, глухий.
Вуста зливаються в пристрасну арію,
В кожному дотику — шал і ритм.
Руки вивчають кожну лінію шкіри,
Як картини, що відкриваються вночі.
Трепетний стогін і шепіт мрій —
Це більше, ніж слова, це все, що є в нас.
Гарячий піт стикається з холодом,
Ритм сердець, що б’ються в унісон.
Ми танцюємо в темряві, де кожен рух —
Як вибух кольорів на полотні емоцій.
12.09.24
Марія