Таточку, я тебе чекаю
Десь там, за тисячами миль,
Де інший ранок, інший день,
Мій тато—сильний, як вітри,
Мій тато—теплий, як вогень.
Я бачу небо—те ж, що й ти,
Я чую вітер—він твій теж,
Та тільки між нами світи,
Дороги, відстані, рубеж.
Я згадую твій рідний голос,
Що вчив колись мене іти,
Як ти тримав мене за долоньку,
Як ми сміялися вночі.
Я пам’ятаю кожну мить,
Як ти читав мені казки,
Як обіцяв мене любити,
Як сонце любить береги.
Татусю, рідний, повертайся!
Хоч серце рветься в самоті,
Я знаю—час, як річка, мчиться,
Та ми зустрінемось в житті.
Я притулюся до грудей,
Вдихну той запах—теплий, рідний,
І всі ті відстані, міста
Здадуться нам лиш сном минулим.
Я так чекаю… Щохвилини,
Молюсь за тебе в темну ніч,
Нехай до тебе шлях дими́ться,
Та я горітиму, як свіча.
Бо між серцями є стежина,
Її не стерти, не зламать,
Любов—то сила, то єдина,
Що все здолає, все здолать.
Татусю, рідний, повертайся,
Тебе чекаю я завжди,
І хай розлука нас не крає—
Любов сильніша за світи!
Семчишин Діана
