Ти знаєш, мамо, знов не спала я вночі,
Наснився сон, як тато в полі бою.
Але вуста промовили: – Мовчи,
Всього лиш сон, і все це не з тобою.
Ти знаєш, мамо, а вони ж чиїсь сини,
Невже не скінчиться ніколи це
жахіття?
-Не думай доню, просто собі спи,
Настане мир, закінчиться страхіття!
Ти знаєш, мамо, серденько болить,
За тих солдат, які взялись до зброї.
-Не треба, доню, їм ще землю
боронить,
За нашу честь – на те вони й герої.
Ти знаєш мамо, й тато наш – герой!
Безстрашний, із сміливим серцем.
-Так, доню, не здолає ворог той,
Того́, хто для людей є охоронцем.
А ми з тобою будемо чекать
Той день, коли настане Перемога!
Надію в серці будемо плекать,
Вони повернуться до рідного порога!
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
