Скільки б ночей ти не манила собою
Спинити все можеш одною рукою
Губами змахни, очима всміхнися
Ух, думки всі лиш на то́бі сплелися.
Вустами ім’я твоє промовляю
Шепочу, й від хіті – нутро все палає.
Дивитись не можу на тебе обачно
Боюсь закохатись – і це справді лячно.
Годинами думаю тільки про тебе
Ночами і днями, моє тіло твердне.
Коли тільки вигин твоїх стегон згадаю,
Частина мене по-іншому грає.
Цей потяг, жага, неминучая спрага.
Ця хтивість, жадоба, бурхлива увага.
До кожного клаптика твоєї подоби
До кожної риси, до богемної вроди.
Всто́яти не можу
і не дуже стараюсь.
Таємна спокуса.
Перед тобою – схиляюсь.
Яна Стаднічук
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
