Та сама осінь і
той самий дощ.
Але ти уже не та.
Стала мудрою на рік
Стала частіше посміхатися життю і
радіти кожної миті.
Навіть чашка кави та,
але ти уже не та.
І не поспішаєш як колись,
а дозволяєш собі
кожною миттю жити.
Вікторія Соловйова
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
