ти снів, ти мрій, ти сподівань моїх творіння
я бачила тебе крізь гіркі сльози болю
в кінці дороги темної виднілось те світіння
що серце крізь тортур нам виллє кров’ю
душа стражда, весь усміх мій – тромплей
я звикла до тортурів вже роками
лікуй мене, врятуй мою погибель
зніми з петель забиту крем’яхами
я не крокую світлим шляхом до спасіння
волоче силою минуле за собою
як відпущу, побачиш в небі мерехтіння
твоєю зіркою палатиму німою
Уляна Шемонаєва
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
